26 серпня 2026 року в гірському районі на кордоні Непалу та Тибету зник зв’язок з українськими туристами. Стихія накрила район прикордонного пункту Гірунг, де група проходила контроль. За офіційними даними МЗС України, безвісти зниклими в зоні лиха вважаються 56 громадян України. Пошукова операція триває, а остаточних даних про долю всіх туристів поки немає.
Хронологія катастрофи 26 серпня 2026 року на кордоні Непалу та Тибету
Трагедія сталася 26 серпня 2026 року біля кордону Непалу та Китаю, у тибетському напрямку. Раптовий обвал льодовика спричинив потужний селевий потік і повінь. Потік рухався зі швидкістю понад 100 км/год, тому люди в зоні удару мали дуже мало часу на порятунок.
Сель повністю зніс прикордонний пункт пропуску Гірунг. Також були зруйновані дороги, мости та інші об’єкти гірської інфраструктури. Каміння, вода й ґрунт перекрили під’їзди до частини району, що ускладнило зв’язок із місцевими населеними пунктами та пошуковими групами.
Останній відомий сеанс зв’язку з українськими туристами відбувся 26 серпня близько 09:00 ранку. У цей час група проходила прикордонний контроль у районі Гірунга. Після удару стихії зв’язок із людьми зник.
На ситуацію вплинув і літній сезон мусонів у Гімалаях. У цей період сильні опади насичують ґрунт водою, через що зростає ризик селів, зсувів і раптових паводків. Після першого удару рятувальникам також доводилося враховувати можливість нових обвалів.
Маршрут паломницького туру до гори Кайлас
Українці їхали організованою паломницькою групою в межах ретриту, запланованого на 11–26 серпня 2026 року. Подорож проходила через Непал і Тибет та передбачала відвідання священних місць, високогірних районів і маршруту навколо гори Кайлас.
- Старт у Катманду, столиці Непалу.
- Переліт і переїзд до Тибету через Лхасу та Шигацзе.
- Зупинка біля підніжжя гори Еверест.
- Перехід до священного озера Манасаровар.
- Ритуальна кора навколо гори Кайлас із проходженням перевалу заввишки близько 5600 метрів.
- Повернення до непальського кордону через пункт пропуску Гірунг.
Гірунг був фінальною ділянкою маршруту перед поверненням із тибетського напрямку. Саме там 26 серпня група опинилася в районі, ураженому селем і повінню. Через руйнування дороги та пункту пропуску стандартний маршрут повернення став недоступним.
Склад туристичних груп та відомі учасники
За офіційними даними МЗС України, у зоні лиха безвісти зниклими вважаються 56 українців. До цієї кількості входили учасники кількох туристичних груп, які рухалися в одному паломницькому напрямку. Станом на початок вересня 2026 року офіційно підтверджених загиблих або поранених громадян України не було.
| Категорія / Особа | Кількість / Статус | Деталі та обставини |
|---|---|---|
| Основна група туристів | Близько 47–50 осіб | Групу очолювала психологиня Ірина Блонська. Туристи перебували в районі пункту пропуску Гірунг. |
| Друга група | 7 українців | Рухалися за спільним маршрутом паломництва. |
| Міжнародна група | 1 громадянка України | Брала участь у поїздці у складі міжнародної туристичної групи. |
| Стас Арсонов | Зниклий безвісти | Блогер, який перебував у складі основної групи. |
| Анна Коваленко | Врятувалася | Учасниця туру, якій відмовили у візі до Тибету. Через це вона не опинилася в зоні лиха. |
| Сергій Прожейко | Врятувався | Стоматолог, який через особисті обставини відмовився від поїздки напередодні старту. |
Інформацію про конкретних людей потрібно звіряти з повідомленнями МЗС України та їхніх родичів. Публічні списки можуть уточнюватися після встановлення особи, відновлення зв’язку або отримання нових даних від рятувальників. До офіційного підтвердження не слід вважати повідомлення про загибель чи порятунок остаточними.
Організаторка паломництва та специфіка духовного ретриту
Найбільшу групу українських туристів очолювала Ірина Блонська, яка позиціонує себе як психолог, системний розстановник і духовний провідник. Юридично вона має громадянство Казахстану, проте протягом тривалого часу жила й працювала в Києві, де збирала аудиторію для своїх очних засобів та онлайн-програм.
У медіапросторі діяльність Блонської викликала додаткові обговорення через специфіку її бізнесу. Роками вона вела тренінги та виїзні ретрити російською мовою, орієнтуючись не лише на український ринок, а й на аудиторію з країн СНД та Росії, де активно продавала власні курси й вебінари.
Організація гімалайського паломництва до гори Кайлас також мала міжнародний контекст. У журналістських матеріалах зазначалося, що співорганізаторкою поїздки разом із Блонською виступала громадянка Росії, а серед учасників програми були люди з різних країн. Саме через російськомовний контент, використання спільних бізнес-майданчиків та залучення російських клієнтів у мережі з’явилися повідомлення про «російське походження» провідниці.
Під час паводку та сходження селю 26 серпня 2026 року Блонська перебувала безпосередньо разом із групою на маршруті біля прикордонного пункту Гірунг. Після удару стихії вона опинилася серед зниклих безвісти разом з іншими учасниками ретриту.
Перебіг пошуково-рятувальної операції та стан справ на вересень 2026 року
Станом на початок вересня 2026 року в районі тривала активна фаза глибокої наземної пошукової операції. Рятувальники обстежували райони Chilime та Langtang, куди могли дістатися люди після удару води й каміння. Окрему увагу приділяли тунелям місцевої гідроелектростанції, адже там люди могли опинитися випадково або шукати укриття.
Пошуки проходили в складних умовах. Дороги були розмиті, частину мостів зруйновано, а в горах залишалися великі завали каміння та ґрунту. Постійний ризик нових зсувів обмежував використання важкої техніки й змушував фахівців перевіряти безпеку кожної ділянки перед початком робіт.
До операції залучили непальські рятувальні загони та армію. Вони розчищали проходи, обстежували зруйновані об’єкти й перевіряли місця, де могли залишитися люди. Дії на місці координувалися з українськими консульськими службами, які передавали рятувальникам відомості про групи та зниклих туристів.
Повністю оцінити масштаби руйнувань було складно через відсутність стабільного доступу до частини гірських районів. Тому відсутність контакту ще не є доказом загибелі людини. Остаточні висновки можуть з’явитися лише після завершення наземного обстеження та перевірки всіх доступних укриттів і тунелів.
Офіційна позиція МЗС України та контакти для родичів
МЗС України повідомляло про постійний моніторинг ситуації та координацію дій із владою Непалу й Китаю. Українські дипломати підтримували зв’язок із місцевими службами, уточнювали списки туристів і передавали інформацію родинам. Офіційні дані про кількість зниклих станом на початок вересня становили 56 громадян України.
Родичам, які втратили зв’язок із близькими, потрібно звертатися на офіційну цілодобову гарячу лінію МЗС України та до Посольства України в Індії, яке відповідає за консульські питання в Непалі. Дипломатам слід надати повні установчі дані зниклої людини, її номери телефонів та інші контакти. Для прискорення перевірки також потрібно передати копії закордонного паспорта й повідомити останнє відоме місце перебування.
Звернення краще подавати через офіційні канали, а не покладатися на дописи в соціальних мережах. До повідомлення варто додати фотографію, дані про супутників і час останнього зв’язку, якщо така інформація є. Це допоможе дипломатам і рятувальникам швидше зіставити відомості з польовими списками.
Стан пошукової операції може змінюватися після кожного обстеження району. Родичам слід стежити за повідомленнями МЗС України, Посольства України в Індії та не поширювати непідтверджені дані про конкретних людей до офіційної перевірки.